Що сталося в Керченській протоці?

Зранку 25 листопада броньовані артилерійські катери «Бердянськ» і «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» розпочали планований перехід з Одеси до Маріуполя. Перехід здійснювався у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії, у яких згідно з двостороннім договором між Україною та Росією мають право пересуватися військові кораблі обох країн.
В районі Керченської протоки українські судна зустріли чотири прикордонні кораблі РФ, які розцінили перехід як перетин кордону. Спочатку російський прикордонний корабель «Дон» пішов на таран українського рейдового буксира, що призвело до втрати керування. На підмогу кораблям, які йшли з Одеси, вийшли два українських броньованих артилерійських судна. Росіяни у відповідь заблокували прохід цивільних суден через протоку та підняли у небо ударні вертольоти та штурмовики.
Ввечері того ж дня при спробі виходу українських суден з Керченської протоки росіяни відкрили вогонь по кораблях ВМС України. В результаті ФСБ РФ підтвердило захоплення трьох українських кораблів. На борту перебували 24 моряки, яких Україна, спираючись на норми міжнародного права, розцінює як військовополонених. За даними, які вдалося отримати українській стороні, шестеро моряків отримали поранення, троє з яких важкі. Проте росіяни стверджували, що поранених тільки троє і точної інформації про стан не надавали.

Що таке воєнний стан?

Після подій в Азовському морі Верховна рада підтримала ініціативу Петра Порошенка та проголосувала за воєнний стан у 10 областях: Чернігівській, Вінницькій, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Харківській, Запорізькій та Херсонській, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії. Воєнний стан запроваджено на 30 днів від 26 листопада до 26 грудня.
Воєнний стан – це не оголошення війни, це особливий правовий режим, що вводиться у випадках збройної агресії проти України та відповідь на наявні загрози.

Чому воєнний стан запровадили саме зараз?

Така ситуація в Україні вперше. Ви запитаєте чому саме зараз після п’яти років неоголошеної війни на Донбасі, анексії Криму, тисячі загиблих? Основний аргумент – українські судна були атаковані офіційними військовими підрозділами РФ. В Криму росіяни діяли під прикриттям «зелених чоловічків», на Донбасі воювали «ополченці». Навіть маючи докази безпосередньої участі регулярної армії РФ на Донбасі, Москва офіційно своєї причетності не визнавала. У листопаді Росія вперше виступила у ролі відкритого агресора. Ігнорування даного прецеденту означало б для України здачу Азовського моря у руки РФ, тим самим прирікши увесь український морський експорт на загибель.
Чи існують політичні мотиви? Однозначно важко відповісти на це запитання. Опоненти Порошенка звинувачували його в тому, що введення військового стану призведе до відтермінування виборів. Для запобігання численним спекуляціям, Верховна рада закріпила дату президентських виборів – 31 березня 2019 року. Існують реальні ризики запровадження воєнного стану, такі як суттєве обмеження прав громадян чи негативний вплив на економіку. Проте варто пам’ятати, що у даній ситуації воєнний стан також є частиною дипломатичної війни та в теорії має забезпечувати безпеку громадян.

Як це все вплине на мене?

Дізнатися про можливий вплив воєнного стану на життя цивільних громадян можна з закону «Про правовий режим воєнного стану», відповідного указу президента, а також з заяв офіційних осіб та інституцій. Указ президента містить перелік прав громадян, які можуть бути обмежені, але згідно з офіційними заявами президента на практиці рівень усіх заходів залежить від того чи Росія проявить наземну агресію та чи почне відкриту офіційну війну.

Чи буде мобілізація?

Ні, негайна мобілізація не планується ані в областях з запровадженим воєнним станом, ані на території всієї країни. На даному етапі будуть проведені збори та підготовчі заняття для резервістів першої черги – осіб з бойовим досвідом та військовозобов’язаних по всій території України, які пройшли відповідну бойову підготовку.
Загальної або часткової мобілізації не буде доти, доки Росія не почне повномасштабну офіційну війну. Часткова мобілізація передбачає насамперед призов резервістів першої черги. Офіцери запасу, які не проходили служби в армії, але проходили навчання на військовій кафедрі, поки що не підлягають мобілізації.
Проте військовозобов’язані громадяни, які перебувають на обліку, не зможуть змінювати офіційне місце проживання без дозволу військового комісара.

Чи можна буде поїхати в Україну? Чи можна буде повернутися назад до Польщі?

Так, поки Росія не розпочала офіційну повномасштабну війну, можна спокійно перетинати державний кордон. Міжнародні літаки, потяги та автобуси курсують у звичному режимі. Воєнний стан також жодним чином не вплине на безвізовий режим.

Моїм рідним в Україні щось загрожує?

В Указі президента зазначено: «У зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина». Ключове слово «можуть», але не мусять.
Наразі органи влади наголошують, що воєнний стан не вплине на виплату пенсій, зарплат, соцдопомоги, банківську систему, роботу медичних, освітніх закладів чи держустанов. Також не передбачається конфіскації майна. Тому якщо люди у формі чи камуфляжі прийдуть забирати авто чи житло, варто одразу звертатися в поліцію. На територіях з оголошеним воєнним станом запроваджується посилена охорона вокзалів, аеропортів, стратегічно важливих установ та інших об’єктів інфраструктури.
Конституційні права і свободи мешканців територій охоплених воєнним станом можуть обмежуватися в більшій мірі, якщо почнеться повномасштабне вторгнення:
*Влада може перейти до військових адміністрацій – тимчасових державних органів, які можуть бути утворені за поданням облдержадміністрацій або військового командування на територіях, де оголошений воєнний стан.
*Військове командування може встановлювати комендантську годину, особливий режим в’їзду та виїзду в населені пункти, обмежити рух транспорту.
*Ресурси підприємств, установ та всіх інших форм власності можуть бути використані для оборонних потреб.
*У разі потреби держава може відчужувати приватне чи комунальне майно, вартість якого має бути відшкодована. Інакше власник може в судовому порядку вимагати повернення майна або надання іншого.
*Держава має право залучати працездатних громадян до «трудової повинності», тобто робіт оборонного характеру. Проте такі роботи не мають бути безоплатними.
*Можуть бути обмеження в роботі інтернету.
*Під приводом порушення вимог воєнного стану у громадян можуть вилучати теле- чи радіо обладнання, апаратуру, комп’ютери чи інші засоби зв’язку.

Чи можу я отримати статус біженця?

Сам факт оголошення воєнного стану ще не є вагомою причиною для надання статусу біженця. Люди, яким офіційна влада іншої країни надає такий статус мають бути жертвами переслідувань за ознаками расової, релігійної, національної або політичної приналежності. Також це означає, що біженці не можуть, або внаслідок різних побоювань не хочуть користуватися захистом власної країни.
Якщо розпочнеться відкрита війна, цивільні люди можуть шукати притулку у сусідніх країнах. Проте попередній досвід Польщі показує, що отримання статусу біженця – це складний процес і усе залежить від деталей конкретних життєвих ситуацій. У 2017 році 671 громадянин України подав заявку про надання міжнародного захисту в Польщі, з чого статус біженця був наданий 56 особам.

Що я можу зробити?

По-перше, не панікувати. Ваші хаос та паніка нічого не змінять, а в гіршому випадку своєю поведінкою ви змусите панікувати інших. Для більшості українських громадян 30 днів воєнного стану не принесуть жодних змін, якщо не розпочнеться повномасштабна війна. Якщо ваші рідні проживають в областях, де запровадили воєнний стан, можете порадити їм зібрати так званий тривожний рюкзак, у якому будуть під рукою усі документи та речі першої необхідності. Проте знімати готівку з банківських карток або закупати сіль і сірники у промислових масштабах точно не потрібно.
По-друге, кожен з нас, часто навіть несвідомо, бере участь в інформаційній війні. Тому варто звертати увагу на те, які новини ми споживаємо та поширюємо. Довіряйте лише перевіреним та офіційним джерелам інформації, а не чиїмось здогадкам та судженням. Не варто поширювати новини у заголовках яких ви зустрінете слова СЕНСАЦІЯ та ШОК. Перш ніж вступити у політичну дискусію з незнайомою людиною в соціальних мережах, охолоньте від надмірних емоцій та подумайте навіщо це вам. У інтернеті діє величезна кількість ботів та тролів, які спеціально будуть підбурювати вас до емоційних висловлювань та паніки, тому не потрібно вступати з ними в суперечку.