За крок від центру Вроцлава ми можемо опинитися серед незвичайної природи. Не віриться? Ось вам наших 5 найпривабливіших велосипедних маршрутів в околицях Вроцлава.

Через Вроцлав проходить міжрегіональний велосипедний маршрут, визначений десять років тому з ініціативи Екологічної Фундації “Зелена Акція” (Zielona Akcja) з Легніци. На сьогодні продовжуваність Одри становить 1064 кілометри і тече вона через 4 воєводства (сілезьке, опольське, нижньосілезьке та любуське) і належить до мережі Зелених Трас – Greenways. Маршрут, означений блакитним кольором, на початку вів тільки з Вроцлава до Глогова. А тепер поєднує Халупки – Рацібуж – Кендежин-Козле – Здішовіце – Крапковіце – Ополе – Бжег – Олаву – Вроцлав – Бжег-нижній – Любьонж – Проховіце – Счінаву – Глогув – Битом Оджанські – Нову Сіль – Боядлу – Кросно Оджанське – Клопот – Слубіце – Костшин. А потім веде вздовж річки до Щеціна.
Велосипедний шлях Одри біля Вроцлава дуже простий. В місті він розходиться на Опатовицькому острові (Wyspa Opatowicka), а з іншого боку на перехресті вулиць Міленійна та Легніцка.

Переваги траси попри Одру

ЇЇ найкраще видно на сході міста, з верхньої частини річки. Пунктом старту може бути мальовничий міст, що знаходиться одразу за площою Сполечною, що веде На Гроблю. Це Олавський міст, що нагадує паризькі переправи, він перетинає річку Олаву, яка колись підживлювала систему ровів Вроцлава. Далі траса веде через дамби та місцеві дороги, що впродовж всього часу відрізняються видом прокладеного шляху – від ущільненого гравію, через грунтовану дорогу, асфальт аж по бруківку. Тим не менш, є і ділянки, які після дощу можуть значно погіршити пересування (калюжі,болото).
Між річками Олава та Одра розтягуються водоносні ділянки, які є джерелом питної води для міста. З цієї причини, не заважаючи на існуючу мережу доріг, район Мокрого Двору частково виключений з руху і пересуватися можна тільки визначеним маршрутом. Веде він через Опатовіце, Трестно та Блізаньовіце, а потім до Катовіц, оминаючи східну кільцеву Вроцлава, яка за допомогою мосту через одру з”єднує південну частину міста з Ланами.
До стовідсоткових пам’яток траси належить мальовнича природа над річкою, а Олава часом пливе майже на тому самому рівні, що і дорога. Птахівники зустрічають тут багато птахів водного різновиду, а любителів техніки зацікавлять тутешні гідротехнологічні атрибути, які на цих ділянках з’явилися ще за часів Німеччини.

Вздовж Бистшиці (Bystrzyca)

На заході міста, в Лесніці, існує розмежований маршрут, що веде через ландшафтний парк долини Бистшиці (Park Krajobrazowy Doliny Bystrzycy), який поєднує природні багатства з можливістю відвідати пам’ятки архітектури та історії.
Це ідеальний варіант як для родин, так і для екстремальних велосипедистів. Підвищення тут невелике, але траси можуть втомити не одну людину.
Курс прокладений через: Самотвур, Скалку, Малковіце, Садовіце, Сосніце до Контів Вроцлавських і далі в сторону Мєтковського Заливу. Найкраще їхати через Кробельовіце, де варто відвідати не тільки палац, але і мавзолей Гебхарда Лебера Блюхера, знаменитого прусського польового маршала, який після відступу армії Наполеона був обраний головним командувачем прусської армії, а в Битві під Ватерлоо в 1815 році був головнокомандувачем правого крила коаліції.
Блукаючи дорогами долини, можна натрапити на численні будівлі минулих дворів, яких раніше тут було багато. Декілька з них відремонтовано (наприклад, Александрів палац в Самотворі), але від більшості з них залишилися тільки руїни.
Мандруючи далі велосипедом, вздовж дороги та на роздоріжжях, можна помітити мальовничі каплиці і скульптури святих – в основному святого Яна Непомука, який, згідно з віруваннями, був покровителем земель перед повінню. Також, тут можна побачити багато покаянних хрестів, що встановлювалися злочинцями при дорозі, зазвичай в місцях, де вчинено злочин, як символ покаяння, відшкодування і возз’єднання з родиною жертви.
Природне русло річки і кількісні ділянки лук заселені птахами та метеликами рідкісних видів поєднуються з історичними пам’ятками, створюючи єдине в своєму різновиді та дуже цікаве туристичне місце.

Котячими пагорбами

На півночі від Вроцлава відкриваються місця з дещо більш хвилястим рельєфом, що звуться Тшебніцькими пагорбами (Wzgórze Trzebnickie), в народі відоме як Котячі пагорби. Там проходить блакитний велосипедний шлях “Корона Котячих пагорбів” (“Korona Kocich Gór”), що дозволяє відвідати найвижчі, але теж найприємніші для ока пагорби, з яких відкривається панорама на Силезьку низовину, Долину Баричи, Вроцлава, Сленжу та навіть Судети. Корона складається зі Струпінських пагорбів, Ковальської Гори (незважаючи на кількаметровий насип в 19 столітті королем Вольфгантом Шаубертом, вона не є найвищим пунктом), повної лісами Темної Гори, Фарної Гори, Вишняка, Челентнику, Зеленого Щиту, Гори Холтея, Гнізинця, Поланця, Нижньосілезького щиту, Винної Гори по пагорб Відок.
Не потрібно все ж в’їжджати на всі ті вершини, висота яких сягає 258 метрів над рівнем моря. Від Сілезьких Оборнік, які перед війною мали статус оздоровлюючої місцевості, тягнуться дуже зручні траси для велосипедистів. Там проходить Міжнародний Велосипедний Шлях Р9 Адріатик-Балтик, що веде з Вроцлава до Познані через Тшебніцу, а також Тшебніцька Велосипедна Петля, що йде навколо тшебніцького району.
Ведуть вони, між іншим, до місцевостей під Вроцлавом призначених для відпочинку, таких як Осола, Осолін чи Багно, і далі до Тшебніци. Колись тут знаходилися цікаві та гідні відвідувачів палац Кіслінгів в Багні (сьогодні це духовна семінарія, яку можна відвідати в неділі та свята в годинах 13-17) чи базиліка Святої Ядвиги в Тшебніці, в якій збереглися Романські реліквії в оточенні бароко.

Вздовж Баричи

Тшебніцький Вал знаходиться при ще одній важливій річці регіону – Баричи. Саме вона споконвіків живить систему ставків, в яких розводять найкращих європейських карпів. Цінності цієї місцевості зауважили любінські цистерціанці, що видобували тут дернову руду, після чого виїмки грунту заповнювали водою десятків тутешніх водотоків. Пізніше, долина належала до Хатцфельдів, і сьогодні нагадує просто пташиний рай, що притягує любителів природи з цілого світу.
Поміж Жмігродом та Мілічем з’явився ландшафтний парк, в якому прокладено декілька цікавих доріг для велосипедистів. Найдовшою є помаранчева стежка, яка проходить через три воєводства (великопольське, нижньосілезійське по любюське) вздовж самої Баричи. Є також траси природні, археологічні та історичні. Можна пересуватися від стежки до стежки, просуватися лісовими доріжками, через поля, луки, а також дороги, разом з автомобілями.
Долина Баричи це ідеальне місце для одноденної мандрівки, хоча пам’яток серед лугів, лісів та ставків може вистачити на дещо довше. Найкращим місцем для старту велосипедного маршруту є Жмігрод, добре сполучений з Вроцлавом залізною дорогою, а фініш може бути в Мілічу, хоча можна також зробити петлю і побачити більше – від дерев’яної Греблі Горінга до Польського Кінного Притулку. А передусім можна поїздити чудовими дубовими алеями та греблями навколо велетенських ставків. На двох колесах вдасться виїхати й там, де автомобілям рух заборонено і не дозволяється навіть ходити пішки. Варто відвідати резервацію Ольшини Незгодські, яка яскраво нагадує мангрові ліси, а також комплекс ставків навколо Руди Суловської.

Між Одрою та Єзежицею

В Воловському районі на любителів двох колес чекає понад 200 кілометрів велосипедних шляхів, які почали з’являтися ще у 20 столітті. Там, безпосередньо біля річки, проходить Шлях Одри, але також маловідома траса через Ландшафтний Парк “Долини Єзежиці” (Doliny Jezierzycy).
Тут знаходяться неймовірні пам’ятки, такі як цистеріанські монастирі в Любієжі, рицарський костел в Моєжицях чи траса прокладена слідами перших європейський спроб оброблення цукрового буряка.
Можна обрати один з численних варіантів відвідин околиці Волова, Любієжа та Бжегу. Туди ведуть досить пласкі траси з різною, але легкою для пересування дорогою. Однак найбільш привабливою трасою варто визнати ту, за допомогою якої можна пройти через найцінніший природній район Одри. Цей фрагмент мережі Greenway веде широкими, тіньовими і запашними лісовими алеями, серед сосен, буків та дубів. По інший бік Одри простягаються болота і затоки, а на сході – водно-болотні угіддя та лісові річки.
Варто дивитися навкруги тому, що птахів тут сила-силенна, а також відкриваються прекрасні панорами. В Тархаліцах необхідно побачити металургійні печі стародавнього поселення прішковської культури 2-3 століття до н.е., а в Мочидльніци (Moczydlnica) пам’ятник, поставлений засновнику першого цукрового заводу, Францу Карлу Ахарду.